Шайбы

Шайби — деталі, які встановлюють під гайку або головку болта (гвинта) для захисту поверхні виробів, що з'єднуються від задирів і зминання під час затягування гайок або гвинтів, а також для виключення можливості самовідгвинчування кріпильної деталі. Відповідно до цього шайби поділяють на звичайні та стопорні.

Звичайні круглі шайби бувають нормальні, збільшені і зменшені класів точності А і С. Косі квадратні шайби призначені для установки під гайки або головки болтів з метою вирівнювання 10% ухилів полиць швелерів і 12% ухилів полиць двотаврів. Матеріали та загальні технічні умови на звичайні шайби встановлює ДСТУ ГОСТ 18123. Шайби виготовляють із сталей марок 08, 08кп, 10, 10кп, 15, 20, 35, 45, ст3, ст3кп, 40Х та інших, а також з латуні, бронзи, міді, алюмінію.

До стопорних шайб відносяться пружинні шайби та спеціальні багатолапчасті, з лапкою, з вусиком та інші. Такі шайби застосовують у різьбових з'єднаннях для запобігання самовідгвинчування різьбових деталей.

Пружинні шайби виготовляють чотирьох типів: Н — нормальні з квадратним поперечним перерізом; Т — важкі з квадратним поперечним перерізом; ОТ — особливо важкі з квадратним поперечним перерізом; Л — легкі з прямокутним поперечним перерізом.

Матеріалом для пружинних шайб є сталі марок 65Г, 70 з покриттям або без покриття. Термостійкі пружинні шайби повинні виготовлятися із сталі марки 3Х13. У технічно обґрунтованих випадках допускається виготовлення пружинних шайб із бронзи марки БрКМцЗ-1.